Специфіка і можливості використання науково-популярних фільмів і мультфільмів в музейній роботі в напрямку «Археологія»

А. В. Юрченко, науковий співробітник Художньо- меморіального музею І. Ю. Рєпіна

Фактично всі музеї України зіткнулись з падінням кількості відвідувачів закладів. В цього є ряд причин: незадовільне мате- ріальне становище громадян, низька зацікавленість педагогічних колективів в організації відвідин музеїв, а також те, що сучасному поколінню і дітей і дорослих може бути просто нецікаво в тради-222 ційних експозиційних залах. Залучення більшої кількості відвіду- вачів до музеїв можливе лише за умови, що їм, цим відвідувачам, буде цікаво в музеї [1, с. 304–307]. Для зацікавлення необхідно ви- користовувати всі наявні засоби – «розбавляти» розповідь цікави- ми фактами, хай навіть не 100% науковими; порушувати інструк- ції і правила та дозволяти доторкнутись до тих предметів, котрим це не зашкодить (або, як варіант, створити муляжі та копії); а та- кож максимально використати потенціал сучасних технологій. В експозиційних залах та в ході традиційної екскурсії майже неможливе використання сучасних технологій. Сучасний стан музейного обладнання не дозволяє використовувати навіть муль- тимедійний проектор. Але це можливо на музейних заняттях. Співробітники Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна вже довгий час розвивають такий напрямок роботи як музейна педа- гогіка [3, с. 119–124]. За цей час було розроблено декілька циклів музейних занять: «Оживають речі», «Абетка мистецтв», «Найдав- ніше минуле краю»; а також окремі заняття, котрі не входять до цих циклів. Всі заняття супроводжуються мультимедійними пре- зентаціями. Для кожної вікової групи презентації відрізняються. На заняттях з циклу «Найдавніше минуле краю» з початковими класами акцент робиться на максимальну візуалізацію. Так, ви- користовуються фрагменти мультфільмів, яскраві картинки і мі- німум наукового пояснення. Для старших класів підібрані більш змістовні картинки, мультфільми змінені науково-популярними фільмами (хоча деякі фрагменти освітніх мультфільмів вони та- кож дивляться із задоволенням). Так, використано перший мульт- фільм з циклу «Занимательные уроки. Всемирная история. Древ- ний человек». З мультфільму взято фрагменти, в котрих йдеться про вибір давніми людьми місця проживання та матеріалів для знарядь праці; поширення первісних культур та племен по всій планеті; а також про використання глини для виготовлення ке- рамічних виробів. Крім того, використовується мультфільм «Ар- хеологія» з мультсеріалу «Смішарики». Цей мультфільм за три хвилини демонструє шкоду від того процесу, котрий сьогодні спо- стерігається повсюди – руйнування пам’яток археології шукача- ми скарбів. Але разом з тим, в згаданій серії мультсеріалу цікаво і змістовно говориться про те, що ж на справді є скарбом. Якщо останній мультфільм можна використати в занятті для старшокласників, то мультфільм «Занимательные уроки» необ- хідно замінити серйознішим матеріалом. Для цього використано фільм «Одіссея первісної людини», підготований французьким каналом France’3. Не дивлячись на те, що фільм виготовлений на 223 основі західноєвропейського матеріалу, певні моменти з нього аб- солютно придатні для використання. В ході розповіді про археологічні епохи, ми розповідаємо ді- тям, що на нашу територію люди приходили і з Кавказу, і з Цен- тральної Європи. А також розселялися звідси на значні території. Тому, наш край ніколи не був ізольований від загальноісторично- го процесу. Розповідь про кожну історичну епоху, представлену в регіоні, супроводжується демонстрацією дітям відповідних ар- тефактів. Тут ми стикаємось з проблемою відсутності відеоматеріалів. Якщо для висвітлення епохи неоліту підходять фільми, зняті на- віть в Західній Європі, то в подальшому кожен регіон розвивати- меться в своїй ніші. Для епохи енеоліту не підходять навіть філь- ми, зняті про Правобережжя Дніпра. В цей період на Лівобережжі розвиваються культури ямної культурно-історичної спільноти. А Правобережжя стає ареалом розповсюдження всім відомої три- пільської культури. Через багатство матеріального світу останньої саме на неї звертають увагу виробники фільмів. Для цієї епохи обрано фільм № 7 з циклу «Невідома Україна», що був створений Національною кінематекою України – «Ті, що приборкали коня». Фільм було знято в 1993 році. Незважаючи на професійний підбір інформації, надзвичайно змістовний текст, а також на професійне озвучення, у фільму є один великий недолік – однотипний відео- ряд. Показано зйомки природних ландшафтів, натурні зйомки. Проте немає яскравості та живості. З циклу «Невідома Україна» нами використано декілька фільмів, але до всіх них було підібра- но власний відеоряд. Цей відеоряд складається з зображень, а та- кож різних візуальних прийомів. Все це – звук з фільму «Невідо- ма Україна», ілюстрації на тему «Епоха бронзи в Східній Україні», а також окремі кадри з археологічних розкопок, скомбіновано в єдиний фільм за допомогою компоненту Movie Maker. Ця про- грама використовується неодноразово. Наступним періодом в історії людства є так званий ранній за- лізний вік. Для Східної України він пов’язаний з таким народом, а точніше союзом племен, як скіфи. Про скіфів відеоматеріалів до- статня кількість. Крім того, є навіть фільми, зняті на основі місце- вого матеріалу. З урахуванням того, що скіфоїдні культури були схожими на теренах від Кавказу до Дніпра, можна використову- вати навіть фільми, зняті в Росії. Разом з тим, більшість фільмів звертає увагу на скіфське золото та на військову могутність цих племен. Якщо золота немає у фондах згаданого музею, то пред- мети озброєння представлені більше як 40 наконечниками стріл, 224 а також коротким мечем-акінаком. Також в Музеї є декілька зраз- ків дрібної скіфської пластики. Отже, обрані наступні фільми: «Скіфи. Воїни степу», знятий в 2007 році Національною телеком- панією України; перша серія з циклу «Країна. Історія українських земель», а також фільм № 8 з уже згадуваного циклу «Невідома Україна». Після занепаду культур скіфського часу терени Подонців’я за- селяють носії черняхівської культури. Про саму культуру жодного фільму не знято. Тому довелось іти іншим шляхом. Шукати фільми про окремих її носіїв. Відомо, що це було поліетнічне утворення, до складу якого входили германські племена, сармати та слов’яни. Власне, щодо нашої території актуально було звернути увагу на сарматів та слов’ян. Про початки історії наших безпосередніх предків фільмів більше ніж достатньо. Але ряд з них не витримує критики. Тому з усього масиву нами було використано серії № 3 «Звичаї слов’ян» та № 19 «Ремесла» з циклу «Історія України», озву- ченого Богданом Ступкою та серії № 15 «Як народжувалась наша Держава» та № 20 «Спроба Мономаха» з циклу «Невідома Україна». Щодо сарматів, то тут відеоматеріалу значно менше. Нами було ви- користано серії № 11 «Сармати і Сарматія» та № 12 «Тут перехо- дили народи» з циклу «Невідома Україна» та окремі кадри фільму «Warriors. Attila the Hun», знятого в 2007 році студією ВВС. Останній період, котрий ми включаємо до розповіді про най- давніше минуле краю, це період салтівської (салтово-маяцької) археологічної культури або ж хозарського панування. Єдиний фільм, котрий підійшов нам за змістом, це «Аланы. Дорога на За- пад». Проте, при підготовці цього фрагменту розповіді нами було максимально використано власні матеріали. Адже період ранньо- го середньовіччя є чи не єдиним археологічним періодом в історії міста, котрий цілеспрямовано досліджувався. Використання такого значного масиву відеосюжетів несе в собі загрозу заміщення у пам’яті слухачів (частіше за все школярів) всього іншого, про що йде мова під час музейного заняття. Тому доводиться обирати, на які саме епохи демонструвати фільми. Ви- бір залежить від замовлення самої аудиторії. Якщо їх цікавить все найдавніше минуле краю, то демонструються лише знакові мо- менти – досягнення людей в епоху неоліту; яскравість скіфоїдних культур; поява перших слов’ян в регіоні і їх боротьба зі степом, а також прихід сюди аланів та побудова першого укріплення на Чугуївському плато. Про всі інші епохи говориться коротко і без фільмів. Якщо ж замовники просять зробити акцент на якомусь одному періоді, тоді фрагменти фільмів розширяються.225 Крім музейних занять, відеосюжети було вирішено задіяти і для проведення свята Музейна ніч. З огляду на те, що виставку «Найдавніше минуле краю» було відкрито в березні і вона корис- тувалась значною популярністю, було вирішено основне дійство в краєзнавчому відділі музею розгорнути саме довкола неї. Є ще одне завдання, постановка котрого на сьогодні стоїть до- сить гостро з огляду на поширення так званої «чорної археології». Безкарність таких дій криється не лише в недосконалості законо- давства. Проблема ще і в низькій археологічній грамотності на- селення. Тому досить важливо пояснити громадськості цінність всього археологічного матеріалу, а не лише «золота». Необхідно пояснити, що порушений одного разу культурний шар вже ніколи не буде таким, витягнуті з землі речі назад вже не покладеш [2, с. 11–12.]. Наша пам’ять – одна з ознак, за котрою людина відріз- няється від тварин. Необхідно пам’ятки історії оберігати, зберіга- ти для наступних поколінь [6, с. 7]. Аби продемонструвати минуле з його традиціями було залу- чено дитячий вокально-хореографічний колектив «Каблучок» з культурного центру «Імідж». Дівчата та хлопці досить ефектно з’явились з темряви, освітлюючи собі дорогу смолоскипами. Ви- конали декілька народних пісень та сплели вінки з трави. А потім зникли за музейними дверима. Цим самим вони символізували, що минуле не зникло безслідно, а зберігається в музеях. Потім відвідувачам було запропоновано переглянути фільм про археологічне минуле Чугуївщини. Фільм був підготований співробітниками музею на основі наявних відеоматеріалів. В ході роботи над ним, постали наступні проблеми: • Жоден із фільмів не влаштовував повністю. Це пояснюється тим, що територія Подонців’я мало цікавить кінематогра- фістів і такого фільму просто не існує. • Не лише картинку, але і текст жодного з фільмів не можна було використати для створюваного фільму. В мережі важ- ко знайти хоча б два однотипних фільми про різні епохи. Текст довелось записувати окремо на місцевій радіостанції. • Головна проблема – низька розподільна якість матеріалів, викладених до всесвітньої павутини. Це є своєрідним за- хистом авторських прав, адже використати такі фільми до- сить важко. А також просто економить місце на серверах. Для того, аби відібрати необхідні матеріали для фільму, дове- лось переглянути значну кількість документальних і художніх фільмів. Проте з’ясувалось, що оптимальними є все ж ті, котрі ви- користовувались для ілюстрацій музейних занять. В якості проло-226 гу до фільму було застосовано кадри сюжету «Політ над Дінцем», знятого з кабіни вертольота. Саме в цей момент голос за кадром пояснює глядачам, чому саме означена територія користувалась значною популярністю серед давнього населення. Надалі в фільмі йдеться про те, що археологія і археологи здатні розповісти нам ба- гато цікавого про наше минуле. В цей момент на екрані з’являються кадри з археологічних розкопок. Ці кадри були зняті на Більсько- му городищі, що на Полтавщині, для новостійного сюжету одного з місцевих телеканалів. Проте кадри типові і за великим рахунком могли бути зняті на будь-якому археологічному пам’ятнику. А вже далі йшли кадри зі згаданих вище відеофільмів. Щоправда, як за- значалось вище, в супроводі оригінального тексту, підготованого співробітниками музею та записаного на радіостанції. В ході підготовки свята гостро постала ще одна проблема. Вона відчувалась і раніше, але тепер виросла фактично до розмірів Всесвіту. І ця проблема – відсутність необхідної техніки у Музею. І мова не про кінокамери та звукозаписувальні пристрої. Зро- зуміло, що подібна техніка музею не є необхідною. Йдеться про у у мультимедійні проектори, екрани та озвучувальну техніку. Якщо питання з екраном вирішилось досить просто – його замінив зви- чайний банер, то іншу апаратуру довелось орендувати у ще одно- го партнера дійства – агентства організації свят «ROUT». Отже, краєзнавчий матеріал має великий потенціал в ході ви- вчення історії в школі. Історичне краєзнавство є одним із джерел збагачення знаннями про рідний край, виховання любові до ньо- го і формування громадянських понять і навичок. Саме через та- кий матеріал розкривається взаємозв’язок загальноісторичного і конкретного в історії. Саме археологічні джерела, в зв’язку з їх наочністю, можливістю доторкнутись до них, але, разом з тим, і загадковістю, викликають у відвідувачів найбільший інтерес. А з огляду на те, що на Чугуївщині представлені всі археологічні епохи, починаючи з неоліту, історію цього регіону можна досить повно пов’язати з історією України і Харківщини. Проте для пов- ноти сприймання необхідно ілюструвати цей матеріал фрагмен- тами фільмів та мультфільмів. Сучасність ставить перед музейниками нові вимоги. Їм вже не достатньо вміти використовувати комп’ютер як друкарську ма- шинку. Необхідно освоювати ряд інших додатків, таких як Movie Maker, Photoshop та інші. А також максимально використовувати мережу Internet. Крім того, стає зрозуміло, що музеї не можуть розвиватись відокремлено від всього суспільства. Необхідно йти в ногу з прогресом і використовувати все, що він пропонує для за-227 доволення вимог відвідувачів. До того ж, як стало остаточно зро- зуміло в ході підготовки свята Музейної ночі, необхідно шукати партнерів як серед закладів освіти та культури, так і серед при- ватних підприємців міста. Література 1. Карасенко В. Ю. Як повернути дитину в музей, або як повернути му- зей дитині? [Текст] / В. Ю. Карасенко // Роль музеїв у культурному просторі України й світу: стан, проблеми, перспективи розвитку му- зейної галузі. – Д. : АРТПРЕС, 2009. – Вип. 11 : Збірник матеріалів за- гальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, при- свяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького. – 608 с. 2. Классова О. А. Музейна педагогіка: проблеми і досягнення [Електрон- ний ресурс] / О. А. Классова. – Режим доступу: http://www.artmuzeum. kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=115%3A-qq&catid=34%3Ademo-category&Itemid=53 3. Мартем’янова Н. С. До питання про умови особистісно-орієнто ва- ної, розвиваючої освіти у музейному середовищі [Текст] / Н. С. Мар- тем’янова // Вісімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства» (проводиться в рамках ХVIII Сумцов- ських читань), 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 119–124. 4. Юрченко А. В. Археологія в музейній педагогіці [Текст] / А. В. Юрчен- ко // Вісімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції «Музей як соціокультурний інститут в умовах інформа- ційного суспільства» (проводиться в рамках ХVIII Сумцовських чи- тань), 18 квітня 2012 р. – Х. : Майдан, 2012. – С. 130–137.

Юрченко Анна Володимирівна. Специфіка і можливості використання науково-популярних фільмів і мультфільмів в музейній роботі в напрямку «Археологія» [Електронний ресурс] // 20 Сумцовські читання: Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій. - Харків, 2014. - Режим доступу: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2014/article.html?n=917

Категория: