Використання сайту та соціальних мереж в роботі художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна як новий засіб комунікації

Шевченко Ольга Олексіївна. Використання сайту та соціальних мереж в роботі художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна як новий засіб комунікації // 20 Сумцовські читання: Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій. - Харків, 2014.-с.216-221.

Одним з сучасних методів музейної діяльності є поширення інформації про музеї в мережі Інтернет, використовуючи для цього як офіційний сайт музею, так і створення сторінок в соціальних мережах. Це потрібно для залучення в музей нових відвідувачів, поширення інформації та налагодження двостороннього діалогу між музеєм та зацікавленими особами. В даній статті висвітлено нові можливості і пов'язані з ними проблеми, що постали перед співробітниками Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна у процесі використання мережі Інтернет.

Перші спроби музею заявити про себе у всесвітній мережі були зроблені ще в 2004 році. Саме тоді, в рамках грантової програми «Навчання та доступ до Інтернет» (IATP) Управління культурних та освітніх програм Держдепартаменту США, зусиллями музейних працівників був створений та розміщений на безкоштовному хостингу проекту перший сайт (http://muzeum-repin.iatp.org.ua). І хоча сайт був непрофесійним, мав певні недоліки, однак в той час це було великим досягненням для музею в невеликому місті. Невдовзі проект закінчився і сайт довелося переносити на інший хостинг. Тут на допомогу музейникам прийшла компанія «Чугуївські комп’ютерні мережі», яка за досить символічну плату розмістила сайт на своєму хостингу (http://repin.chuguev.net). Недоліки в дизайнерському оформленні сайту компенсувалися його наповненістю та інформативністю. Окрім того, існування власного сайту дозволило швидко розповсюджувати анонси та інформацію про музейні заходи, що в свою чергу залучило до музею значне число нових відвідувачів – як віртуальних, так і реальних. Цікаво, що саме завдяки музейному сайту вдалося відшукати нащадків Іллі Юхимовича Рєпіна та навіть організувати їх приїзд до нашого міста.

Самостійне обслуговування власноруч створеного сайту було досить складним, проте дозволило детально оцінити його сильні та слабкі сторони, що знадобилося при розробці технічного завдання для створення нового професійного сайту, мрія про який не покидала музейників весь цей час. І ось, нарешті, через десять років, вона здійснилася. У всесвітній мережі з'явився ще один інтернет-ресурс – новий сайт Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна (http://www.repin.in.ua). Цей сайт є результатом співпраці музею і ТОВ «Інформаційно-комп'ютерний центр» (м. Харків). При розробці сайту окрім власного досвіду в нагоді стала стаття Олександра Зінченка «Що не так із сайтами українських музеїв» [2], в якій автор порівнює сайти українських музеїв з зарубіжними та вказує на основні недоліки в оформленні та наповненні вітчизняних музейних сайтів. Врахувавши цей матеріал та переглянувши значну кількість сайтів інших музеїв, вдалося розробити доволі зручний контент. Сайт має українську, російську та англійську версії. Головна сторінка відображає різносторонню діяльність музею. У доступній і зрозумілій формі всі бажаючі зможуть почитати про історію створення музею, про життя кожного відділу, ознайомитися із заходами, які проводяться в музеї, а також замовити екскурсію або музейне заняття в онлайн-режимі та залишити свій електронний відгук. Оскільки сайт створено нещодавно, майже кожен день він поповнюється необхідними матеріалами та інформацією про музейні виставки і головні події.

Звичайно, результати роботи з залучення віртуальних відвідувачів сайту сьогодні ще неможливо оцінювати, оскільки потрібний певний час на його «розкрутку», проте є надія, що їх число в майбутньому значно зросте.

Якщо ще кілька років тому інформація про музей в Інтернеті розповсюджувалася тільки через сайт, то сьогодні вже й сам музейний сайт та його матеріали ми активно рекламуємо через соціальні мережі. Музейні сторінки створені в мережах «ВКонтакте» (http://vk.com/myzey_repin), «Facebook» (https://www.facebook.com/profile.php?id=100003916734089&ref=tn_tnmn) та «Одноклассники» (http://www.odnoklassniki.ru/profile/558850254231). Відеоматеріали про музейні заходи можна побачити на нашій сторінці на Youtube.

На відміну від сайту, створення якого потребує доволі значних матеріальних вкладень, додаткового часу та людських ресурсів, приєднання до соціальних мереж проводиться досить легко й швидко. Вибір музеєм соціальних мереж для залучення нових відвідувачів, поширення інформації та налагодження діалогу з зацікавленою аудиторією є цілком виправданим. Адже число користувачів однієї з найбільших соціальних мереж Facebook з кожним днем невпинно зростає. В 2013 році тільки число українських користувачів цієї мережі складало 2320000. Значна кількість користувачів, серед яких досить багато українців, зареєстрована в російській соціальній мережі ВКонтакте – за різними оцінками це 12-13 млн. осіб [8, с. 30]. Звичайно, музей не повинен нехтувати таким великим потенціалом людей, яких можна зацікавити та залучити до музею. Особливе значення мають музейні сторінки для зацікавлення молоді, яка сьогодні, на жаль, дуже рідко відвідує заклади культури, використовуючи майже весь вільний час на «блукання» теренами Інтернету. Звичайно, кожна з соціальних мереж спрямована на певну категорію людей. Так, молодь здебільшого використовує ВКонтакте. Друзями музею тут є 273 чоловіка, більшість – це студенти та старшокурсники як з Чугуєва, так і з інших міст. Окрім того, музей включений в число модераторів групи «Типичный Чугуев», яка має 7212 дописувачів, здебільшого чугуївців. Всі анонси розміщені на музейній сторінці автоматично з’являються і на сторінці вищевказаної групи, тобто отримують широке розповсюдження. Коментарі, які розміщуються після відвідання заходу, дають можливість одразу ж аналізувати проведений захід та його рівень.

Найбільше друзів приєдналося до музею на сторінці Facebook – 4979 чоловік. Проте чугуївців тут зовсім небагато, інтерес до музею проявляють люди з інших регіонів України та СНГ. Загалом Facebook широко використовується музеями. За спостереженнями Олексія Копитько [6] сьогодні в цій мережі представлені вже близько 150 українських музеїв. Тому тут нашими друзями стали музейні спільноти і України, і Росії, що створює сприятливі умови для професійної співпраці.

Третьою соціальною мережею, яку активно використовує музей, є Однокласники – 135 друзів. Аудиторія, яка приєдналася до музею на цій сторінці – люди середнього віку, здебільшого мешканці Чугуєва, що дає можливість розсилати прямі запрошення на музейні заходи та швидко отримувати відгуки.

Таким чином, використання соціальних мереж для зв’язку з потенційними відвідувачами є досить вдалим та приносить свої результати. Так, в музеї значно збільшилась кількість відвідувачів, що приїздять на вихідні сім’ями, чи з друзями, які дізналися про діяльність музею саме завдяки Інтернет-ресурсам. Особливо багато схвальних відгуків отримало музейне свято «Ніч музеїв», на останньому з яких (в 2013 році) було помітно досить багато молоді, яка раніше музей не відвідувала. Проте, щоб більш детально проаналізувати користь від впровадження сторінок в соціальних мережах, необхідно опрацювати всю статистику їх відвідування, встановивши категорії відвідувачів, їх вік, місце проживання тощо. На жаль, для виконання подібної роботи необхідно мати окремого працівника – менеджера соціальних сторінок, який буде займатися лише музейним контентом, тому це завдання для майбутнього.

Про значущість використання соціальних мереж свідчить той факт, що з 2012 року «Музейний простір» регулярно моніторить наявність музеїв в соціальних мережах Facebook та ВКонтакте. За результатами моніторингу складається рейтинг найбільш популярних музеїв [3, 4, 5, 6]. Хоча самі автори цього дослідження вказують на недосконалість даної статистики, адже результати підводяться тільки для музеїв, що створили публічні сторінки. Ті ж музеї, котрі створили музейні сторінки як особисті, до рейтингу не включаються. Проте цей зріз музейної діяльності певною мірою дозволяє співвіднести свою роботу з тим, що роблять колеги.

Дуже важливим для популяризації музею є використання одного з найпопулярніших сервісів, що надають послуги відеохостингу – YouTube. На ньому можна викладати як інформаційні відеоролики чи інтерв’ю, так і виготовлені музеєм відеофільми, присвячені різним темам чи музейним дослідженням. Проте створення таких відеоматеріалів потребує значних людських та матеріальних затрат, професійних навичок, яких на сьогодні наш музей не має. Тому здебільшого цей музейний ресурс на сьогодні здебільшого наповнюється фільмами, знятими під час музейних свят операторами місцевого та обласного телебачення.

Загалом використання соціальних мереж та підтримання сайту вимагають значних людських затрат та наявності сучасної комп’ютерної техніки. «Це постійна, кропітка, наполеглива праця – викласти зображення, подати науковий текст, коментарі, статті, описи проектів, анонсів, новин та інших необхідних для характеристики музейного життя речей. На сайтах досить часто можна знайти інформацію, яку ніколи не отримаєш під час особистого візиту до музею» [7].

Відвідувачами сайту цінується якість контенту: легкість сприйняття, відповідність знайденої інформації своєму запиту, актуальність, цікавість написання (повинно виникати бажання додати сторінку в вибране і передати посилання знайомим). Ці фактори впливають на інтерес користувача як до сайту, так і до сторінок у соціальних мережах. Сьогодні музеї повинні пропагувати не тільки свої виставки, експозиції, але й ідеї, програми, знайомити громадськість не тільки з серйозною, а й цікавою розважальною інформацією, рекламувати свої послуги і своїх співробітників [1, с. 21]. Існування власного сайту надає музейним співробітникам можливість не тільки інформувати потенціальних відвідувачів про заходи, що плануються чи проведені в музеї, а й широкі можливості для видання власних інформаційних продуктів – електронних каталогів, інтерактивних мультимедійних програм чи путівників по музею різними мовами. Адже на сьогодні, в зв’язку з недофінансуванням, музеї зазнають значних труднощів з виданням друкованих видань.

Таким чином, присутність музею І. Ю. Рєпіна в Інтернет-просторі, завдяки створенню професійного сайту та широкій представленості в соціальних мережах, є одним із пріоритетних напрямків розвитку. Сьогодні наш музей виконує перші кроки в опануванні Інтернет-простору. Попереду ще дуже багато роботи, та все ж шлях вибраний вірно, бо саме використання сайту та соціальних мереж не лише для рекламування музейного продукту, а й для налагодження діалогу з віртуальними відвідувачами, для створення різноманітних освітніх проектів, демонстрації оцифрованої колекції з коментарями і можливістю загального доступу та інше дозволить музею вийти на новий рівень, надасть можливість стати більш конкурентоздатним.

Література

1.Даршт О. Э. Паблик рилейшнз в музее: техника успеха. Музей и новые технологии [Текст] / О. Э. Даршт // На пути к музею XXI века / сост. и науч. ред. Н. А. Никишин. – М. : Прогресс-Традиция, 1999. – 216 с.

2.Зінченко О. Що не так із сайтами українських музеїв [Електронний ресурс] / О. Зінченко // Історична правда. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/21/108504.

3.Копитько О. 100 кращих музеїв і галерей України - 2013: рейтинг користувачів Facebook [Електронний ресурс] / Олексій Копитько. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/31822.

4.Копитько О. Кращі музеї і галереї України: рейтинг користувачів Facebook [Електронний ресурс] / Олексій Копитько. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/30326.

5.Копитько О. Рейтинг музеев Украины: версия пользователей Вконтакте [Електронний ресурс] / Олексій Копитько. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/25276.

6.Копитько О. Рейтинг українських музеїв: версія користувачів Facebook [Електронний ресурс] / Олексій Копитько. – Режим доступу: http://www.prostir.museum/ua/post/25248.

7.Сосновська Т. Недремне око інтернету [Електронний ресурс] / Т. Сосновська. – Режим доступу: http://prostir.museum/ua/post/32090.

8.Червоний Є. Музеї та соціальні мережі: нові можливості та випробування [Текст] / Є. Червоний // Музейний простір. – 2013. – № 2. – С. 30-33.

9. Шевцов І. П. Створення музейного сайту – необхідна складова сучасної маркетингової системи закладів культури [Текст] / І. П. Шевцов // Сімнадцяті Сумцовські читання : збірник матеріалів наукової конференції на тему: «Комунікаційний підхід у музейній справі як відповідь на проблеми соціуму» (проводиться в рамках ХVII Сумцовських читань), 18 квітня 2011 р. – Х. : Майдан, 2011. – С. 53-57.

Категорія: