НЮ. Живопис. Графіка. Скульптура. Виставка за результатами конкурсу ім. Зінаїди Серебрякової

13.01.2017 - 15:00 до 13.02.2017 - 09:15

З 13 січня у Художній галереї Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна буде експонуватися виставка за результатами міжнародного конкурсу ім. Зінаїди Серебрякової «НЮ. Живопис. Графіка. Скульптура».

Зінаїда Серебрякова (1884 – 1967), яка народилася, жила і працювала близько 20 років у с. Нескучному на Харківщині і майже 3 роки мешкала у Харкові, була визначним майстром у жанрах портрета, пейзажу, натюрморту. І жанр ню (оголеної натури) також приваблював її усе життя. «Баня», «Спящая девочка» (продана за майже 6 млн. дол.), «Купальщица» та інші картини давно вже стали класикою мистецтва. Про роботи Серебрякової у цьому жанрі найкраще сказав О. М. Бенуа: «В этих этюдах нагого женского тела живет не чувственность вообще…  Здесь та нега, та какая-то близость и домашность Эроса, которые… заманчивее, тоньше…, нежели то, что обрел Гоген на Таити…».

             Виставка «НЮ», організована Неформальним товариством друзів Зінаїди Серебрякової за результатами художнього конкурсу, – спроба культурного діалогу з Художником. Навіть якщо деякі роботи за стилістикою дуже далекі від творчої манери Серебрякової, яка вважала себе реалістом, вони все одно доречні на цій виставці, адже діалог з традицією передбачає й її заперечення.

         На виставці представлені твори авторів з різних міст України. Як і в роботах знаних майстрів (М. Попова, О. Омельченка, Р. Агасяна, Г. Кавтарадзе, В. Колтуна, В. Шандиби…), так і у творах молодих художників (О. Станічнова,  Т. Шендрик…) відчутне прагнення як до вправності «ухопити натуру», так і до наповнення картини чи скульптури життям, теплотою, без чого найвишуканіший витвір мистецтва – лише пуста гра форм.

         Ню – жанр, у якому не сховаєшся. Недарма студіювання оголеної натури – неодмінна складова академічної художньої освіти. Тут «оголений» і сам художник: усе, чого він досяг у своїй професії, виробив своє унікальне бачення світу, свій неповторний стиль чи ні, – видно неозброєним оком. У ню Зінаїди Серебрякової ми бачимо не тільки прекрасне тіло, а відчуваємо й душу моделі, а також усвідомлюємо уявлення художниці про Людину як таку. Сподіваємося, те саме можна відчути і зрозуміти, споглядаючи виставку ню сучасних художників за результатами конкурсу імені нашої славетної землячки.