Подарунок музею!

Напередодні травневих свят ми отримали подарунок від друга нашого музею – Людмили Полуектової, за що їй наша щира вдячність. Цьогу разу музейна збірка поповнилася набором сірникових етикеток «40 років Великої Перемоги». До набору входить 28 етикеток з зображенням репродукцій відомих радянських агітаційних плакатів, з зображенням військових нагород часів Другої світової війни. Малюнки для етикеток були створені художником-графіком Васіним В.І. Вартість набору на момент виготовлення складала 20 коп.
Сірникова етикетка з'явилася задовго до появи конвертів, марок, фотографій. Ще на початку ХІХ ст., разом з масовим розповсюдженням сірників, виникає й їх колекціонування, яке пізніше отримає назву філуменістики чи філуменії. Довгий час на сірникових етикетках власники сірникових фабрик друкували власну інформацію - адресу фабрики, інформацію про якість і призначення сірників. Але після революції і повної націоналізації в СРСР сірникових фабрик сірникові етикетки різко змінили своє оформлення. На етикетках стали друкувати ідеологічні заклики і гасла, рекламу продукції і послуг. Зміст сірникових етикеток ретельно перевірявся відповідними державними органами. Зображення на етикетках закликало зберігати заощадження в Ощадних касах, або присвячувалося партійним з'їздам чи конференціям трудящих. В 20-х роках ХХ століття на етикетках з’явилася реклама періодичних видань, кіно, цирку, книг тощо. У 1926 році діяла інструкція "По акцизам запальних сірників", затверджена Наркомфіном, яка передбачала наявність на сірниковій коробці найменування фабрики, її місцезнаходження і граничної ціни. Кожну сірникову етикетку затверджували резолюцією "Відповідає дозволеному Горлітом відбитку в друк". Тільки в середині 1950 років цензура була знижена. З’явилася величезна кількість етикеток, що відображали всі сфери життя радянського суспільства, від побутових предметів до польоту в космос.
Розквіт філуменії в СРСР припадає на 1960–80-ті роки, коли Балабановська експериментальна сірникова фабрика, на якій друкувалися етикетки для більшості сірникових фабрик, випускала спеціальні набори для філуменістів. До речі, подарований нам набір був надрукований саме на цій фабриці. Аналогічні набори випускали також і прибалтійські фабрики, що друкували свої етикетки самостійно. В кінці 1980-х виробництво наборів для колекціонерів було припинено (частково, через перехід багатьох фабрик на виробництво сірників в картонних, а не шпонкових коробках).
Після розпаду СРСР сірникові етикетки дещо знизили свій ідеологічний вплив, але з'явилися і нові напрямки такі як передвиборна реклама, чи реклама послуг. На сьогодні філуменія розвивається в Україні у багатьох регіонах. Одним з найвідоміших є львівський осередок.

Підготувала Наталія Полуектова