Колекція крем’яних виробів у збірці Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Історичний факультет

Студентське наукове товариство

КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ

(історичні науки)

Тези доповідей 64 міжнародної наукової конференції

22 квітня 2011

Колекція крем’яних виробів у збірці Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна

м. Чугуїв

Юрченко Анна

В колекції ЧМР зберігається декілька десятків кремнієвих знарядь праці епохи пізнього неоліту – раннього енеоліту – V-III тис. до н.е., а також попередньо датовані за місцем знаходження в комплексі VIII-X ст. н.е. – періодом існування Чугуївського городища салтівської культури, та XVII-XVIII – періодом відновлення життя в Чугуєві після більш ніж 6 столітнього перериву.

В Чугуївському районі відомі дві неолітичні пам’ятки – біля сіл Нова Покровка і Кочеток. В «Справочнике по археологи Украины. Харьковская область» авторства Шрамко Б.А., Міхеєва В.К та Грубник-Буйнової Л.П. є повідомлення про те, що в околиці Чугуєва в 1974 році було знайдено кремнієвий наконечник списа. В безпосередній близькості до Чугуївського району також заходяться неолітичні пам’ятки поблизу Кицівки, Мартового, що у Печенізькому районі, Хотомлі – Вовчанського, Мохначу – Зміївського. Ці пам’ятки можуть бути вірогідними місцями знахідок  неолітичних знарядь праці. Всі ці пам’ятки відносяться до культури ямково-гребінцевої кераміки. Переважну більшість серед цих знарядь становлять ножеподібні пластини, є також скребки, наконечники дротиків, списа, нуклеуси, а також вироби з явними слідами людської обробки та спрацювання, але їх призначення не з’ясовано. Датування часом неоліту-енеоліту підтверджується не лише формою знарядь праці, котрі аналогічні знаряддям праці культури ямно-гребінцевої кераміки, але і наявністю в колекції музею декількох фрагментів кераміки, датованої пізнім неолітом – раннім енеолітом.

Отже, маючи певну кількість знахідок – як крем’яних знарядь праці так і кераміки, датованих неолітом-енеолітом, і знаючи, про наявність пам’яток того часу, можна з певною долею вірогідності говорити про залюднення території Чугуївщини у вказаний період. Проте, більш точну інформацію можуть дати лише археологічні дослідження пам’яток цього періоду в регіоні.

На відміну від неолітичних знарядь праці та залишків їх виробництва, крем’яні вироби часу середньовіччя потрапили в музей з колекціями речей, отриманими в ході археологічних досліджень на Чугуївському городищі, проведених колишнім співробітником музею Свистуном Г.Є.  

Ряд виробів з кремнію було знайдено в шарах, датованих часом існування на місці сьогоднішнього Чугуєва городища салтівської культури. До того ж деякі з них були знайдені в закритих комплексах, трактованих як житла. Враховуючи фактор перевідкладення ґрунту в історичній частині міста, а також роботу землерийних тварин, говорити про цілковиту «закритість» комплексів не доводиться. Крім того, на інших салтівських пам’ятках такі скребки не відомі. Але відомі кремнієві знаряддя праці іншої форми. Так, в урочищі Роганин в 1993 році в заповненні господарської ями було знайдено кремнієвий гостроконечник. Ще одне кремнієве знаряддя праці, цього разу на селищі 2 біля Вовчанського городища в одному з поховань під кістяком виявлено 2 уламки кременю, один з котрих мав сліди ретуші. На селищах біля городищ Верхньосалтівського на Мохначанського також відомі знахідки крем’яних знарядь праці, але на цих поселеннях спостерігається значне перевідкладення ґрунту і змішання шарів, тому пов’язати ці вироби виключно із салтівським шаром не має можливості. Тому питання про їх призначення залишається спірним. Та той факт, що салтівське населення використовувало кремінь у своїх потребах не викликає сумніву.

За своєю формою вони схожі з кремнієвими вкладишами вогнепальної зброї часів повторного заселення Чугуївщини в 16 ст. Колесцові з’являються в Європі в 15 столітті. Це була перша зброя, використання якої не вимагало наявності відкритого вогню. Запал пороху відбувався завдяки іскрі в середині механізму. Проте, потрактування «скребків» як рушничних каменів для дослідника (Свистуна Г.Є.) було не можливим через аналогічні знахідки у житлах, тобто закритих комплексах.

2007 року було знайдено два крем’яні знаряддя праці датовані 17-18 ст. – рушничний кремінь та кресальний кремінь. Котрі свідчать про побут перших поселенців Чугуєва. Ще один кресальний камінь було знайдено і у 2009 році в розкопі поблизу штабів військових поселень, що підтверджує широке використання кремнію для добування вогню першими поселенця. Функціональне призначення останнього не викликає сумніву, адже в тому ж таки шарі розкопу було знайдено кресало, в котре кремінь ідеально вкладався.

Отже, маючи в розпорядженні крем’яні вироби з різних епох людської історії, навіть без читкою фіксації місця знахідки, можна говорити про широке використання цього матеріалу для потреб людиною.