Законодательная база регулирования строительного процесса в российских военных поселениях первой половины XIX ст.

ВIСНИК X.134

УДК 94 (477. 54) «1817-1857»                                                                 

Бучаста С.І. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У РОСIЙСЬКИХ ВIЙСЬКОВИХ ПОСЕЛЕННЯХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.// Вісник Чернігівського національного педагогічного факультету. Вип.134. Серія Історичні науки № 11-Чернігів, 2015.-с.180-184.

Стаття присвячена розгляду особливостей законодавчої бази будiвельного процесу у вiйcьковux поселеннях першої половини XIX ст. як пiдгpунтя створення iнфраструктури вiйськовопоселенux округiв.

Ключовi слова: вiйськове поселення, законодавство, будiвництво, iнфраструктура.

Іcторiя вiйськових поселень у Pociї в oстанні десятилiття стала активно дослiджуватися як у вiтчизнянiй, так i росiйськiй iсторiографiї. Багато сучасних дослiдникiв вiдзначають чисельнiсть i рiзноманiтнiсть нормативно-правових актів військових поселень в цiлому, їх слабку вивченiсть, що залишає цей сюжет iсторії поселень за рамками глибокого розумiння. Треба вiдмiтити, що аналiз даної проблеми був зроблений лише у дослiдженнях К. М. Ячменiхiна, за даними якого законодавство вiйськових поселень налiчувало понад 700 aктiв[33, с. 98]. З огляду на важливiсть розумiння законодавчих пiдвалин вибудовування iнфраструктури, якi дають змогу осмислити цей процес як структурний, вважаємо за доцiльне розглянути в данiй статті саме законодавство щодо будiвництва у вiйськових поселеннях.

Звертаючись до наувових дослiджень з проблем формування будiвельного права загалом у Росiйськiй iмперiї, вiдмiтимо, що вони також в цiлому нечисленнi [2; 3; 6; 26]. Наведені в них данні говорять про те, що у так званий докодифiкацiйний перiод (до 1832 року) потік законотворчостi формувався стихiйно, в мipy необхiдностi. Дiючi механiзми регулювання будiвельних процесiв визначалися вiдсутнiстю єдиного будiвельного законодавства i жорстким контролем з боку держави. До початку XIX столiття законодавче регулювання торкнулося рiзною мiрою проблем створення та дiяльностi opганів управлiння будiвництвом, технiчної регламентацiї процесу проектування, порядку провадження будiвельних робiт, запровадження принципу регулярностi, художньої регламентацiї, фiнансування будiвництва, архiтектурно-iнженерної освiти, впровадження технiчних i архiтектурних нововведень, протипожежних заходiв, у тому числi стандартизацiї та застосування нових матерiалiв, виробництва будiвельних матерiалiв. Типовими формами правових aктів у галузi мiсто6удування були iменні укази, документи вищих та центральних державних установ з найвищими резолюцiями i схваленнями, а також вельми специфiчнi, графiчнi за способом представления нормативного матерiалу «зразковi» проекти для житлової забудови міст, що виходили серiями у виглядi альбомiв креслень i малюнків фасадiв будiвель та споруд.

Особливiстю вiйськових поселень стало вiдокремлене вiд вiйськового вiдомства створення спецiальної законодавчої бази. Розроблене у 1814 роцi «Положение поселяемому батальону Елецкого пехотного полка» [1] вже мiстило ряд положень про устрiй округу в будiвельному вiдношеннi. Першi законодавчi акти часто мiстили поряд з описом обов'язкiв i повноважень також i нормативнi cтатті про застосування технологiй, матерiалiв, послiдовностi виконання робiт i iн. Законодавство було загальним i окремим для кожного округу. Примiром, для Старорусъкого вiйськового поселення, крім загальних aктів з будiвельної частини були виданi спецiальнi положення [5].

Практикувалася розробка мiсцевими начальниками oкругів кавалерії законодавчих aктів за зразками документiв для поселень пiхоти [29,30]. Акти пiхотних полкiв, якi не дублювалися, були дiйсними на територiях інших вiйськових поселень. Для  друкування цих видань служила цiла мережа друкарень.

Аналiзуючи законодавчу базу, слiд зазначити, що спецiального будiвельного законодавства у вiйськовнх поселеннях не існувало. Застосовувані положення i норми входили частинами в документи загального характеру, або видавалися окремими документами щодо рiзних за значимiстю питань будiвництва. Тому, для зручностi аналiзу, спробуємо роздiлити наявнi акти на умовні групи застосування: 1) з питань дiяльностi opганів управління, 2) з питань визначення складу iнфраструктури, 3) з питань мiстобудiвного планування населених пунктiв, 4) з питань керування пiхотними батальйонами, що знаходяться на роботах у округах, 5) з питань функцiонування будiвельних вiйськово-робочих пiдроздiлiв, 6) правила виконання будiвельних робiт, 7) правила заготiвлi будiвельних матерiалiв, 8) правила застосування будівельних матерiалiв та технологій, 9) практичні описи будiвництва окремих об'єктів iнфраструктури, 10) типовi кошториси, 11) посадові інструкції, 12) правила звітності, 13) протипожежні правила. Умовність поділу полягає в тому, що самі документи того часу рідко містять один предмет регулювання, зазвичай, вони стосуються різних сфер діяльності, розглядають безліч практичних питань. За нашими підрахунками питань будівництва об'єктів інфраструктури стосувалися не менше 125 законодавчих актів. Безумовно, дати детальний аналіз кожного документу в межах статті не можливо, тому зупинимось на загальній характеристиці виділених груп та найбільш значимих документів.

Оскiльки органи управлiння будiвництвом створювалися в структурi загального управлiння, ця частина регулювалася законодавчими актами про створення таких opганів управлiння вiйськових поселень як Економiчний комітет, Штаб окремого корпусу вiйськових поселень, Штаб поселеної дивiзiї, Штаб закону поселених вiйськ, Штаб поселеного резервного кавалерiйського корпусу та їx пiдроздiлiв, Рада Головного над вiйськовими поселеннями начальника, Будiвельнi комiтети, Корпус iнженерiв вiйськових поселень та iн.

Одним з найважливiших питань для розумiння процесу формування iнфраструктури вiйськових поселень є питання законодавчого визначення її складу. Треба сказати, що окремого документа з цього приводу немає, але існує маса актiв, якi поряд з регулюванням певних cторін життя поселень тут же обумовлюють склад i устрiй будiвель i споруд для її потреб. Повторимося, що документи, розробленi для поселень пiхоти, часто використовувалися в поселеннях кавалерiї.

Первiсним для освоєння території округу в будiвельному вiдношеннi можна назвати «Положение о выборе мест для построения полковых штабов и поселенных рот в округах военного поселения 1-й гренадерской дивизию» [7], яке використовувалось також у округах поселеної кавалерiї. Документ обумовлював склад виконавцiв, заходiв щодо вибору мiсця для нового будiвництва, визначав основні вимоги щодо вибору дiлянки, необхiдний перелiк картографiчних пiдоснов, можливi форми планувань ротних селищ, порядок виносу планiв в натуру (розбивка), основні правила проведення дорiг мiж селищами, порядок складання та затвердження проектних планiв. Графiчний матерiал доповнювався детальним словесним описом згiдно з формою «Місцеве розташування полкового штабу i поселених рот», прикладеною до Положення. Незважаючи на те, що нових селищ в округах вiйськового поселення в Слобiдсько-Української губернiї майже не будували, дане Положення застосовувалося при аналiзi вигiдностi мiсця розтащування iснуючих селищ.

Наступним документом встановлювався устрiй самого селища. «Положение о разделении в поселенной роте унтер-офицеров и рядовых на отделения и десятки и расположении оных по домам» [12] для пiхоти i «Положение о числе, разделении в поселенных эскадронах унгер-офицеров и рядовых на взводы и десятки, и расположение оных по домам» [14] для кавалерії були затвердженi в 1821 роцi. В них встановлювалась кiлькicть штабних та житлових будiвель у ротних i ескадронних селищах, принципи їx розмiщення на вулицях i площах, планування садиб i окремих видiв будiвель згiдно їx функцiональному призначенню. У 1824 році ці документи були доповненi «Правилами о разделении эскадронных штабных строений в различных видах поселения эскадронов, кроме совокупного» [17], пояснюючими кiлькiсть i види штабних будiвель в залежностi вiд розмiщення ескадрону в одному або кiлькох селищах. Розмiщення офiцерiв у будинках, для них призначених, встановлювалось додатковим положенням «О размещении действующих эскадронов квартирами у вoeнных поселян свого поселения» до параграфу 23 проекту «Учреждения о военном поселении регулярной кавалерии» [19].

Вимоги до будiвель для спецiальних та економiчних установ (запасних хлiбних магазинiв, цегельних заводiв, кiнних заводiв) регулювалося документами про заснування даних закладiв [4; 8; 10; 23]. «Руководство к учреждению школ для кантонистов среднего возраста по методам взаимного обучения и управлению оными» [27] включало детальнi пояснення щодо 6удинку школи, його планування, устрою кiмнат i, навiть, шкільних меблiв. Госпiталi, як лiкувальнi установи, органiзовувалися вiдповiдно до положень доповiдi О. А. Аракчеєва затвердженої 7 березня 1819 року. «Положением о церквях, священниках и их причте в округах военного поселения кавалерии» [13], затвердженим в тpaвнi 1823 року вiдповiдно органiзовувалися культовi об'єкти.

У першiй третинi XIX ст. типове проектування отримало юридичне оформлення у загальноросiйськiй практицi у виглядi серiй «образцовых» фасадiв [16, 1, т, 28, с. 530, N. 21462]. Вiйськовi поселення не стали винятком iз правил. Тут були створені альбоми типових проектiв i типовi кошториси, причому не зразковi, а обов'язковi для виконання у вcix деталях. Будь-який вiдступ вiд креслень вважався несправністю [11]. Так в документах вiйськового поселення 2-ї уланської дивiзiї за 1824-1829 роки згадуються височайше затвердженi плани кам'яної гауптвахти в загальному атласi пiд № 10, план дерев'яного будинку для проживання 8-ми офiцерiв пiд №№ 4 i 14, план кам'яної школи  з ескадронним комітетом пiд № 15, план кам'яної казарми з майстернею для непоселених унтер- i віце-офiцерів пiд № 16, план кам'яної взводної стайні, з караульнею і двома фуражними магазинами пiд № 19 в тому ж атласi [21; 24; 25; 28]. Окремі креслення внконувались як літографії [18]. Практичнi описи були третім пiсля планiв i кошторисiв документом i являли собою покрокову iнструкцiю в здiйсненні будiвництва iз описом послiдовностi i технології всіх робiт [20].

Органiзацiя у вiйськових поселеннях вiйськово-робiтничих пiдроздiлiв i залучення зовнiшнix peсурсів робочої сили у виглядi других (пiзнiше перейменованих у тpeті) батальйонiв пiхотних полків для будiвництва об'єктiв iнфраструктури у вiйськових поселеннях викликала появу законодавчих aктів з порядку провадження робiт, штатного розпису, винагороди за роботу, заготівлi матерiалів та iнструментiв, матерiального забезпечення i iн.

Порядок нагляду за мiцнiстю i правильнiстю самих будiвель встановлював пiдпорядкованiсть виконавцiв робiт, їх вiдповiдальність, дотримання поступовостi та послiдовностi робiт, порядок здавання будiвель у експлуатацiю та осо6исту матерiальну вiдповiдальнiсть чиновникiв за невиявленi при прийомцi несправностi.

Окрема група положень регулювала здiйснення так званого «ремонтного содержания» будiвель. Джерело фiнансування ремонтних робiт залежало вiд типу будiвель. Штабні забезпечувались казною, будiвлі загального та приватного використання ремонтувались за рахунок позикового капiталу та виконання поселянами безоплатної роботи як громадської та особистої повинностi. Окремі «ремонтні» постанови були створені для ротних та полкових будівель, в них були означенi функцiональний подiл будівель, джерела забезпечення ремонтних робiт, термiни ремонтних виправлень для окремих конструктивних елементiв будiвель, порядок призначення ремонту, порядок заготовляння будiвельного матерiалу, порядок виконання самих ремонтних робiт.

Способи ремонту дорiг встановлювались в параграфах 223 - 226 проекту «Учреждения о военном поселении регулярной кавалерии» та в додатковому положеннi «О содержании в исправности дорог в округах военного поселения кавалерии», що пояснювало параграф 226 та було видано у 1824 роцi[ 15].

Нормативна лiтература, що використовувалась у будiвннцтвi на початку XIX столiтгя, являла собою Урочнi реєстри рiзних вiдомств, якi регламентували тiльки число робiтникiв на будiвництвi споруд. Тому в 1823 році було розроблено окреме «Положение о количестве красильных материалов, потребных на окрашивание в жилых покоях каменных стен, деревянных полов и железа листового на крышах» [31]. Однак, призначення матерiалiв i опис правил будiвельного мистецтва з'являється лише в сiчнi 1825 року в «Положении о количестве материалов, какое назначать должно при составлении смет на постройку домов» [9]. Положення це за наказом генерал-iнспектора з iнженерної частини було прийнято для робiт по інженерному вiдомству в тому числi. Воно дозволяло строго вираховувати матерiали, робочу силу, час i грошi, що призводило до скорочення витрат на будiвннцтво. У Положенні описувались прийоми, якi застосовувались при виробництвi будiвельних робiт. Документ був надрукований окремою книгою з додатком креслень i мiстив чотири роздiли: 1. Про матерiали на споруду кам'яних будинкiв; 2. Внyтрiшня i остаточна обробка кам'яних будинкiв: 3. Про матерiали на споруду дерев'яних будинкiв начорно; 4. Про матерiали на внутрiшню обробку дерев'яннх будинків. Всього в чотирьох роздiлах налiчувався 31 параграф. У Положеннi досить докладно перераховувалися рiзнi потреби на приладдя, якi в бiльш пiзнiй час входили у вiдсотки, призначуванi на загальнi витрати. Дрiб'язковiсть вказiвок характеризує цей документ так само як і все законодавство вiйськових поселенъ.

Нормування для кошторисних обчислень супроводжувалось розробкою окремих інструктивних документів з підготовки звітів про використанi матерiали, інструменти, проведені роботи та витраченi кошти.

Зважаючи на переважно дерев'яну забудову міст та селищ у вiйськових поселеннях неа6ияку увагу приділяли протипожежним заходам. Були виданi правила утpимання та придбання пожежних iнструментiв, органiзацiї догляду та лiквiдацiї загроз пожеж, безпечного будiвництва. Такі інструкції також писалися як загалом для всіх поселень, так i для окремих округів та розсилалися на мiсця для бездоганного виконання [22].

Хронологiчно основна маса законодавства з будiвництва у вiйськових поселеннях була створена до 1827 року. Пізніше видавалися лише окремі документи пов'язанi з діяльністю Будiвельного комітету Головного штабу з вiйськових поселень та Корпусу iнженерiв вiйськових поселень, а також перевидавалися вже iснуючi. З доступних нам джерел відомо, що такі перевидання вiдбувалися принаймнi до 1834 року, що фактично пiдтверджує використання iснуючої законодавчої бази до видання «Зводу вiйськових постанов» у 1838 роцi [25].

Наприкiнцi 1830-х років у значно змiненiй системi вiйськових поселень виникла нагальна потреба упорядкування та уточнення законодавчої бази. Видане у 1835 році «Положение о преобразовании Департамента военных поселений Военного министерства» (16, II, т. 10, с. 716, № 8233] містило всі основні регуляторні моменти будiвництва у вiйськових поселеннях, якi на той час застосовувались та були актуальними, але без дрiб'язкової деталізацiї.

В рамках процесу кодифiкацiї всього росiйського законодавства вiйськовi поселення отримали у 1838 роцi зведене дiюче законодавство у виглядi «Свода военных постановлений», яке закрiплювало їх положення як органiчної структури росiйськоi армії. Використання окремих положень розроблених для автономних вiйськових поселень припинилося.

У питаннях нормування основними джерелами пiсля кодифiкацiї були варiанти чинного до 1917 року Будiвельного статуту, точнiше, двох його редакцiй 1832 та 1842 років з додатками та доповненнями до них. Деякий нормативний матеріал був розпорошений i в законах цивiльних i рiзних спецiальних статутах - лiкарському, пожежному та iн.

Зважаючи на складнiсть та недослiдженiсть питання зроблений огляд законодавчої бази будiвництва та створення iнфраструктури в вiйськових поселеннях не може претендувати на всеосяжнiсть, але дозволяє зробити деякi висновки щодо даної проблеми. Отже, законотворчий процес у вiйськових поселеннях мав ті ж загальнi тенденції росiйського законодавства i обслугoвував, насамперед, iдею автономності вiйськових поселень. Тому для поселень був створений величезний перелiк норм i правил, без посилань на загальноросiйське законодавство, хоча з явним успадкуванням основних його положень. Окремого будiвельного законодавства в вiйськових поселеннях не iснувало. Оскiльки масив актiв з'являвся поступово, на потребу для, положення щодо будiвництва були включенi до багатьох документiв з органiзацiї поселень. Спецiально виданi інструкції з будiвництва, як правило, занадто детально регламентували будь-який процес.

Джерела та лiтература:

1. Богданович М. И. История царствования императора Александра 1 и России в его время. В 6-ти т. Т. 5 / М. И. Богданович. - СПб.: Тип. Ф. Сущинского, 1871. - III, V, 530, 98 с. - Приложения с. 61 -67.

2. Власюк А.М. Эволюция строительного законодательства России в 1830 - 1910-е годы / А.М. Власюк // Памятники русской архитектуры и монументального искусства. - М. - 1985. ­С.226-239.

3. Золотарёва М.В. Регулирование архитектурно-строительного процесса в России ХVIII ­начала ХХ века: автореферат дис .... доктора архитектуры : 18.00.01 / Золотарева М. В.- Санкт­-Петербург, 2009.- 33 с.: ил.

4. Инструкция начальнику кирпичного завода в округах военных поселений // О военном поселении. - Книга четвертая. - Б/м, б/г. - С. 1-22.

5. Материaлы для истории военных поселений. Краткое обозрение законодательства Старорусского военного поселения // Новгородский сборник: [Материaлы для истории, статистики и этнографии Новгородской губернии, собранные из описаний приходов и волостей : В 5 вып.].- ­Новгород, 1865-1866. - С. 227 - 232 .

6. Пирожкова И.Г. История строительного законодательства Российской империи: Научная монография/ И.Г. Пирожкова. - М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2008. - 288 с.

7. Положение о выборе мест для полковых штабов и поселенных рот в округах военного поселения l-й гренадерской дивизии. // Разные положения о военном поселении. - Б/м, б/д. -Кн. 7. -с. 1 -20.

8. Положение о запасных хлебных магазинах  в округах военного поселения 2-й Уланской

дивизии. Печатано 1825 года августа 12 дня. // Разные положения о военном поселении.- Б/м, б/д.­Кн.2.-с.I-23.

9. Положение о количестве материалов, какое назначать должно при составлении смет на постройку домов - СПб., 1825. - 103 с.

10. Учреждение о военном поселении регулярной кавалерии. Часть третья. Положения о конском заводе и запасных хлебных магазинах в округах военного поселения регулярной кавалерии. - СПб.: Тип-я Карла Крaйя, 1822. - ] 98 с.

11. Положение о порядке наблюдения за постройкой ротных строений в округах военного поселения 1-й гренадерской дивизии. Перепечатано 1824 года сентября 12 дня // Разные положения о военном поселении. - Б/м, б/д. - Кн. 10. - с. 16 - 19.

12. Положение о разделении в поселенной роте унтер-офицеров и рядовых на отделения и десятки и расположении оных по домам// Разные положения о военном поселении.- Б/м, б/д. - Кн. 2. -С.1-17.

13. Положением о церквях, священниках и их причте в округах военного поселения кавалерии. - СПб., 1824. - 80

14. Положение о числе и разделении в поселенных эскадронах унтер-офицеров и рядовых на взводы и десятки, и о расположении оных по домам. 1821 год.// Разные положения о военном поселении.- Б/д и б/м. - Кн. 2. -. - С. 4-13.

15. Положение о содержании в исправности дорог в округах военного поселения кавалерии 1824 г. // Разные положения о военном поселении. - Б/м, б/д. - Кн. 2. - С. 53-68.

16. Правила о разделении эскадронных штабных строений в различных видах поселения эскадронов, кроме совокупного. 1821 г.// Разные положения о военном поселении. - Б/м, б/д. - Кн. 2. -с.1-4.

17. Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое - второе. (ПСЗРИ 1-2). ­СПб., 1830-1881.

18. Российский государственный военно-исторический архив (далі - РГВИА), ф. 349, оп. 23,

д.243.

19. РГВИА, ф. 405, оп. 1,д. 108, л. 17-19.

20. РГВИА, ф. 405, оп. 1, д. 109, 733 л .

21. РГВИА, ф. 405, оп. 1, д. 413, л. 659 об.;

22. РГВИА, ф. 405, оп. 2, д. 155, л. 58.

23. РГВИА, ф. 405, оп. 3, д.641, л. 27 об.;

24. РГВИА, ф. 405, оп. 1, д. 414, л. 397.

25. РГВИА, ф. 411, оп.1,д. 17,л. 1 -54.

26. Сытина Т.М. Русское архитектурное законодательство первой четверти ХVIII века / Сытина Т.// Архитектурное наследство. ВЫП.18. М. - 1969. - С. 150-162.

27. Учреждение о военных поселениях. Часть 6. Руководство к учреждению школ для кантонистов среднего возраста по методе взаимного обучения и к управлению оными. - Санкт­-Петербург : Типография Карла Крайя, 1819. - 139 с.

28. Центральний державний icторичний apxiв в м. Київ (далі - ЦДIAК), ЦДIAК, ф.1323, оп.1,

спр. 519, арк. 21 - 22.

29. ЦДIAК, ф. 1352, оп. 1, спр. 11, арк. 1:

30. ЦДIAК, ф. 1352, оп. 1, спр. 395, арк. 79.

31. ЦДIAК, ф. 1353, оп. 1, спр. 518, арк. 188.

32. ЦДIAК, ф, 1353, оп. 1, спр. 19, арк. 55.

33. Ячменихин К. М. Армия и реформы: военные поселения в политике российского самодержавця / К.М. Ячменихин. - Чернигов, 2006. - 445 с.

Светлана Бучаста

ЗАКОНОДАТЕЛЬНАЯ БАЗА РЕГУЛИРОВАНИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В РОССИЙСКИХ ВОЕННЫХ ПОСЕЛЕНИЯХ ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ XIX В.

Статья посвящена рассмотрению особенностей законодательной базы строительного процесса в военных поселениях первой половины XIX века, как основы создания инфраструктуры военнопоселенных округов.

Ключевые слова: военное поселение, законодательство, строительство, инфраструктура.

Svetlana Buchasta

ТНЕ LEGISLATIVE FRAМEWORK GOVERNING ТНЕ CONSTRUCTION PROCESS IN ТНЕ RUSSIAN MILIТARY SETTLEMENTS OF ТНЕ FIRST HALF OF ТНЕ XIX CENTURY.

The article is devoted tо the analysis оf features of the legislative frаmework of the сопstruсtiоn process iп the military settlements of the first half of the nineteenth century as a basis for the creation of the infrastructure оf the military settlements districts.

Keywords: military settlement, legislation, construction, infrastructure.

Стаття надiйшла до редакцiї 30.l1.2015.